Змилуйся, Боже Павло Дворський
Текст пісні
Змилуйся, Боже наш, над Україною,
Волю, що дав Ти, святу захисти,
Досить страждати, бути руїною,
Людям байдужим гріхи відпусти.
Може, прозріють ще, може, прокинуться,
Виросли всі ж бо в незрячім ярмі,
Випрямлять плечі, з колін ще піднімуться,
Може, покаються щиро й самі.
Розуму дай їм, аби не сварилися,
Вміли ладнати всі справи земні,
Храмом священним аби не ділилися,
Були єдині в труді і борні.
Рідної матері, щоб не цуралися,
Мову і віру свою берегли,
В батьківській хаті аби побраталися,
В чистій незламній любові були.
Досить вже крові, сліз в нас пролилося,
Ниви просякли, земля не прийма,
Пилом чорнобильським небо покрилося,
Може настати суцільна пітьма!
Змилуйся, Боже наш, над Україною,
Довго в неволі страждала Вона.
Доля хай квітне у лузі калиною,
Пісню веселу підхопить луна!
Волю, що дав Ти, святу захисти,
Досить страждати, бути руїною,
Людям байдужим гріхи відпусти.
Може, прозріють ще, може, прокинуться,
Виросли всі ж бо в незрячім ярмі,
Випрямлять плечі, з колін ще піднімуться,
Може, покаються щиро й самі.
Розуму дай їм, аби не сварилися,
Вміли ладнати всі справи земні,
Храмом священним аби не ділилися,
Були єдині в труді і борні.
Рідної матері, щоб не цуралися,
Мову і віру свою берегли,
В батьківській хаті аби побраталися,
В чистій незламній любові були.
Досить вже крові, сліз в нас пролилося,
Ниви просякли, земля не прийма,
Пилом чорнобильським небо покрилося,
Може настати суцільна пітьма!
Змилуйся, Боже наш, над Україною,
Довго в неволі страждала Вона.
Доля хай квітне у лузі калиною,
Пісню веселу підхопить луна!
Внески: