Ніхто не знає те, що не знаєш ти сама,
Вуаллю іній - так починається зима.
Холодні ранки впадуть на айстри голубі,
Ніхто не знає те, що намарилось тобі.

Приспів:
Мені знайома ця печаль,
Час божевілля і покори,
Уже не вимовить прощай
У вечоровому покої.
Цих дивовижних вечорів
Повільне, тихе пригасання,
Не требе слів, не треба слів -
Так починається кохання...

Ніхто не скаже - кого чекаєш ти одна?
За ким сумує в душі надірвана струна?
Не розгадає, що просять лагідні вуста,
Одвічна тайна, про неї більше не питай.

Приспів. (2)