Одна Батьківщина і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.

Чи можна забути ту пісню, що мати
Співала малому, коли засинав?
Чи можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав?

У рідної краї і серце співає,
Лелеки з далека нам весни несуть,
У рідному краї і небо безкрає,
Потоки, потоки, мов струни течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка
Вигойдують мрії на теплих вітрах,
Під вікнами мальви, в саду материнка
Оспівані щедро в піснях.

Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї,
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї вустами,
І серцем вбираю, мов спраглий, води.
Без рідної мови, без пісні без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди.

І я припадаю до неї вустами,
І серцем вбираю, мов спраглий, води.
Без рідної мови, без пісні без мами
Збідніє, збідніє життя на землі.

Одна Батьківщина і двох не буває,
Місця, де родилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.