О, Боже мій, яка цвіла в садах весна,
Коли в полон мене навіки ти взяла
І я був твій, а ти - моя,
І я на голос твій летів через моря.

Тепер шукаю, де мені тебе знайти,
За що нас доля розлучила назавжди.
Скажи, чому без тебе я
На цьому світі, як розгублене дитя?

Скажи, чому люблю очей твоїх блакить?
Чому так швидко розтає кохання мить
І голос твій в душі луна,
Хоч і лежить на моїх скронях сивина?

Як жаль, що час, як та ріка, кудись біжить
Та голос твій, як вічна музика, звучить.
Прийди, прийди, тебе молю,
У сни мої, я знов і знов тебе люблю!

О, Боже мій, яка цвіла в садах весна,
Коли в полон мене навіки ти взяла
І я був твій, а ти - моя,
І я на голос твій летів через моря,
І я на голос твій летів через моря!