Не раз ординці плюндрували
Мій край у сиву давнину,
Людей в неволю забирали,
Гуртом вели на чужину.
Під сонцем стомлені степами
Йшли Роксолани, наче жар,
На них чекали вже гареми
І дикі співи яничар.

Приспів:
Роксолани, Роксолани, |
Вас так багато по світах, |
Роксолани, серця рани, |
Солоні сльози на очах. |
Роксолани, Роксолани, |
Землі моєї дивоцвіт, |
Для кого ж вас плекали мами? |
Щоб чарувать чужий вам світ. | (2)

Тепер сучасні Роксолани
Йдуть добровільно у ясир
В чужі краї, за океани,
У невідомий серцю вир.
І їм байдуже, що тут мати
З розпуки йде у небуття,
Що буде батько виглядати
І рідна матінка-земля.

Приспів.

Роксолани, ех, Роксолани,
Роксолани, Роксолани, ех,
Роксолани...