Місто порожнє. Ми подорожні.
Ми обережні. Знову чужі.
Хто нам порадить? Хто допоможе?
Хто нас розрадить на чужині?
Плаче дощами небо над нами, |
Небо не знає, як помогти... |
Ми подорожні в місті туманів. | (2)
Білі тумани, чорні мости. |

Скільки блукали, щастя шукали,
Скільки за нами битих доріг!
В місті туманів зайвими стали,
В місті туманів морок і сніг.
Де твої губи, де твої руки, |
Де твоя ніжність, слово твоє?! |
Спить у тумані місто розлуки, | (2)
Наші обличчя не впізнає... |

Місто порожнє. Ми подорожні
У лабіринтах втрачених днів.
Хто нас почує, хто допоможе,
Хто порятує в місті жалів?
Я не питаю, що буде з нами, |
Скільки любові нашій прожить... |
Ми подорожні в місті туманів, | (2)
Наша дорога далі лежить. |