Вечірнє небо догора.
І сум огорне...
Триває гра, одвічна гра
У біле й чорне.
Та несподівано зника
Останній промінь -
І розділяється ріка
На біле й чорне.

Стихія ночі на межі
Ріки і неба -
Мене запрошує любов
Пливти до тебе.
Вона в обійми забере,
Немов у човен...
Триває гра, одвічна гра
У біле й чорне.

Приспів:
Біле й чорне, біле й чорне, мов ріка...
Дотик губ твоїх, мелодія легка...
Я цілую - ти шепочеш: "Нічия!..
Хто із нас кохає більше - ти чи я?"

Пливем на білі береги,
Пливем із ночі,
Із повечірньої жаги
Куди захочем...
Нехай оманлива пора
Серця огорне -
Триває гра, одвічна гра
У біле й чорне.