Bm G Bm B C (2 рази)
У-у-у-у-у... У-у-у-у-у...
ПишниBmй замок осяйний уG світлі свічок,
ПлинBmе сміх течією ігристихB річок… C 
Бал сBmуддя влаштував, і гGостей коловерть,
Та чомусьBm геть забув він покBликати CСмерть.

Bm Але чи на квиток чекає Смерть у далиніC?  Bm   B  Gm  
C НіBm!..  B  Gm  

B#m Gm
І стояла вона сама,
 І холG#mодна була й Cніма,
B#m Gm
І дивилась на блиск вогнів
 Темна тінG#mь із царини снів.  B 

Bm G Bm B C (2 рази)
У-у-у-у-у... У-у-у-у-у...

ТанцювBmав, веселився, гулGяв, гомонів
ВбраBmний натовп тих блBазнів, кCатів, королів,
І звучаBmв контрданс, і лунаGв менует,
І сатиBmр із пастушкою грBали дуетC…

Bm Та чи зі Смертю хтось співа під клавесCин Bmпісні?B   Gm  
C НіBm!  B  Gm  

B#m Gm
Завітала, немов біда,
 НачеG#m мармур, булаC бліда.
B#m Gm
Між принцес, чепурних панів
 Встала тіG#mнь із царини снів.  B 

Ось Bmна вежі годинник дGванадцять відбив,
ПугачBm в лісі загукав та дBесь полеCтів,
І від Bmвітру вікно відчинилоGсь умить,
ЗгаслBmи в залі свічки, приBтомилиCсь горіть.

Впало тілBmо судді — хтосGь вогні запалив,
А на Bmгрудях скривавленBий аркушC жовтів:
«Ти наBm страти невинних гостинGно гукав,
А на бBmал запросити бажаннBя не маCв.

Bm Цю душу чорну поведу тепер CСатані».

 І зірвBалась п’янка стGmруна,
 І роG#mзбився бокал вCина,
B#m Gm
Місяць з неба пішов — провів
 Темну тіньG#m із царини снів.  B 
B#m Gm G#m C (2 рази)

Bm Цю душу чорну поведу тепер CСатані…