B#m G C G


B#m
В горах Казимир ідола знайшов,
Підійняв на плечі, посміхнувся та й пішов.
СCаме у цю мить — принесли ж чорти —
ЛFmюди десь узялися та не дали пройти.

Розпатякались, заступивши шлях:
«Наш славетний боже рук до грішників простяг…
Бачити таке вперше довелось —
Древнєє пророцтво відбулось!».

B#m C
«Привіт вам, брати та сестри,
   ГодFmі вже цілCувать пісок.
B#m C
Узріть, — маю всім довести,
   Що нFmіякий я вCам не бог,
B#m G C G
Не бог!».

«Де подівся глузд? Справжня маячня!
Вже давно недоумком таким не почувавсь.
Людоньки, агов! Одкровення дня:
Чим різнюся я, скажіть, будь ласочка, од вас?».

Вийшов уперед з натовпу пророк:
«Паство, жодних сумнівів — стоїть між нами бог!
Пропоную всім в храм його тягти —
Він таке і мав до нас ректи!».

«Привіт вам, брати та сестри,
Годі вже цілувать пісок.
Узріть, — маю всім довести,
Що ніякий я вам не бог,
Не бог!».

Скрикнув Казимир: «Не верзіть дурні,
В чімсь я, певно, й бог, в цілому ж, безперечно, ні».
Відповів пророк: «Отже, хоче наш Господь,
Щоб на прах уранці обернули його плоть!».

Скликали юрбу: треба порішить
Чи можливо у житті ніколи не згрішить?
Висновку дійшли — кожен зметикнув:
Спалимо його, щоб він як ми не був!

Спалимо, аби не був,
Щоб не був таким, як ми!
Спалимо, аби не був,
Щоб не був таким, як ми!

«Привіт вам, брати та сестри,
Годі вже цілувать пісок.
Узріть, — маю всім довести,
Що ніякий я вам не бог,
Не бог!».