Десь, було, в Карибськім морі захопили ми фрегат.
Геть без бою: став в покорі, був піратам ласий шмат!
Нас питання не займало: чом в ту ніч на кораблі
Ані юнги не блукало, ні примар в густій імлі.
Почалися дні потішні, як Диявол втнув цей жарт,
Швидко всі дізнались, грішні, — проклято лихий фрегат!

ТCепло я не Bmможу не всміGmхатись, давнійC спогад охопив,
ЯCк у першомBmу ж бою голGmландець в серCце ніж мені встромив.
ВCажкою ранBmа була, і я впGmав, вже й оCчей стулив —
ТCа смерть менBmе не знайшла.

     НGаш РоCджер вG небі Gсинім, брCитанськGий герб на спині,
     ПGрицільнCо бG’є з обрGізів оCрда гоGловорізів.
     СGтрімкіC чортякGи впертGі, що неC боятьGся смерті,
     НGалиганCі й пGід планGом ідCуть заG капітаном!

ВC землях у Bmфранцуза гоGmстювали, сталCлю той нас пригостив,
ЗCа чотири дBmні мене вбиваGmли більш як Cдюжину разів.
ТCа й від іспаBmнців не втекGmти — пріли білCя стін всю ніч кати.
ТCож згодом Bmпоміж скель Gmв ярах шукав Cсвій череп в шпичаках…
УC кущаBmх!

     НGаш РоCджер вG небі Gсинім, брCитанськGий герб на спині,
     ПGрицільнCо бG’є з обрGізів оCрда гоGловорізів.
     СGтрімкіC чортякGи впертGі, що неC боятьGся смерті,
     НGалиганCі й пGід планGом ідCуть заG капітаном!

ПCортугальціBm вішать нас Gmстарались, вбCити ж врешті не змогли —
МCи гойдалисBmя усе й сміяGmлись, час так Cлепсько провели!
ІC хоч англійсBmький я пірат,Gm суднам із БрCитанії не рад!
ЯCдро потрапBmило в мій біGmк, та збирав сеCбе десь майже рік —
МCій нещасниBmй бік!

GНас вбиCвали,G нас наG шмаття Cдрали Gкулі й шаблі бойові,
GМи тонуCли,G у вогніG палалCи — зGалишилися живі.
GТож, хлCопче, Gкраще пGомолисьC, аби Gподалі опинивсь,
GЩоб БогC твіGй допомGіг в Cтой чаGс, коли між хвиль побачиш нас!