Плач, Кубань, ти край наш рідний,
Лежить убитий син наш рідний.
Нема, нема слова, що сказати,
Як ти, Кубань, наша рідна мати.

Пішла слава скрізь долами,
Ллються сльози скрізь ріками,
Що Рябовола немає,
Весь край туже, плаче ще й ридає.

Спи ж ти, любий наш Микола,
Не забудемо ми тебе ніколи.
Будем, будем з тебе пример брати,
Кубань рідну будем защищати.

Ой Кубань, ти нам не мила,
Що таке горе ти нам наробила,
Що в та.., що в таку лиху годину,
Як обороняли ми свою країну.

Плач, Кубань, ти край наш рідний,
Лежить убитий син наш рідний,
Що ж ти, що ж ти зробив для народу,
А сам погиб, погиб за свободу.