Разом гетьмани свої,
Ґей польський та литовський,
Спільні сили повели,
Ґей бити рать московську.

Та за Оршу кілька верст,
Ґей де тече Кропивна,
Де садиби москалі,
Ґей погромили мирні.

Суне на литву москва,
Ґей Костянтин сміливо,
Дав рішучу відсіч їм,
Ґей і вчинив уміло.

Надихнув литвинів князь,
Ґей сам повів до бою,
Щоб помститися за зло,
Ґей вчинене москвою.

А поляки ріжуть. Б'ють,
Ґей списами завзято.
Зброї дзвін і посвист стріл,
Ґей і бряжчання латів.

Гнали коней литвини,
Ґей за москвою мчали,
Де зустріли люто там,
Ґей як тварин рубали.

Добре піші вояки,
Ґей тут допомогали:
Московитів із рушниць,
Ґей безліч повбивали.

А гармати Костянтин,
Ґей наказав сховати,
Щоб московськую Орду,
Ґей на рожен* підняти.

Костянтина вояки,
Ґей в сторони звернули,
А гармати по москві,
Ґей та з кущів пальнули.

Ядра звірем виючи,
Ґей московитів клали,
І такого побиття,
Ґей тії не чекали.

Дзвін і крики, січі тріск,
Ґей хмара пилу стала
Та фортуна знов Литву,
Ґей знов Литву обрала.

Рубить, кришить, б'є москву,
Ґей списами збиває,
Кров убитих мов ріка,
Ґей із черев стікає.

Рушили поляки в бій,
Ґей списи довгі мали,
З ними гетьман Радзивілл,
Ґей йшов із козаками.

Ті завзяті козаки,
Ґей та москву громили,
Зверхність та пихатість їй,
Ґей дуже швидко збили.

Битва лютою була,
Ґей цілий день тривала.
Московитів тих лишень,
Ґей нічка врятувала.

Так поляки і литва,
Ґей московитів били,
Славу предків навіки,
Ґей зберегли й зміцнили.