Ой сів пугач на могилі
Та й крикнув він: "Пугу!"
Чи не дасть Бог ой козаченька
Хоч на час потугу?

Наші шашки поржавіли,
Мушкети без курків,
А ще й серце ой козацькоє
Не боїца турків.

Наїхали вражі сили
На наші станиці,
Забирають ой добро наше,
Б’ють нас із рушниці.

Ой колись ми панували,
А тепер не будем.
Того щастя, ой тієї долі
Повік не забудем.