Ой п’є Байда, ой мед-горілочку,
Та й не день, та й не два, та й не одну ночку.

– Кидай, Байда, ой вік байдувати,
Сватай мою дочку та й йди царювати.

– Твоя дочка ой скверна, пагана,
Віра твоя, царю, – віра проклятая.

Крикнув, свиснув ой султан турецький
Та й на свої слуги, слуги молодецькі.

– Візьміть Байду, Байду зав’яжити,
За дев’яте ребро гарьком зацепити.

Висть Байда, Байда на кілочку,
Та й не день, та й не два, та й не одну ночку.

– Тобі, царю, віку в землі гнити.
Байді молодому мед-горілку пити.