Стають близькими відстані далекі,
Якщо приходить урочистий час,
Мчимо в село, мов до гнізда лелеки,
Бо найщиріше там чекають нас.
Та від землі близенько так до неба,
Там мати сіє зорі під вікном,
І де б не був не треба і не треба,
Ніколи не встидався я селом.

Приспів:
О, мамо,
Я тут родивсь і тут моя родина,
І тут могили тих, кого я не забув.
О, мамо,
В моїм селі я досі ще й дитина,
І Україну я в селі збагнув!

Чужі краї не раз ми ще пізнаєм
І модно нас влаштовує прогрес,
А я з села свій день розпочинаю,
Бо я селом не раз в душі воскрес.
Бо й України справжньої немає
Без батьківської хати край села,
Коли довгенько в мами не буваю,
Мені здається, що й мене нема...

Приспів. (3)