Мені ніхто вже не замінить України,
Далекі землі чи хоч ближчий край,
Я не лишав її ні на хвилину
І ти, будь ласка, більше не лишай,
Ой, знаю-знаю чого ти, роду, прагнеш,
Ти просто хочеш людського життя,
Та то не казка, як собі забагне,
Легкого хліба просто не бува...

Приспів:
Родино, збираймося до себе, |
Хоч раз зирнім в віконечко душі, |
А там таке вкраїнське небо, |
Його не зрадь ніколи на землі! | (2)

Ой, знаю-знаю, що є краща доля,
Її колись шукав у світі дід.
Але чому онуків на неволю
Ми залишали стільки довгих літ?..
Тож не шукай господаря чужого,
Ми від чужих терпіли стільки мук,
Шукаймо тут, шукаймо вдома свого,
Тобі у вічі дивиться онук.
Мені ніхто вже не замінить України,
Хоч на столі і місиво круте,
Але я сам, я сам спечу хлібину,
Так по роду на далі вже піде.
І Схід, і Захід, всі ми - українці,
У світі краще вчімося щодень,
Але своє і душу українську
Ти не продай за тисячу пісень!

Приспів. (2)