Хоч чужої землі не буває,
Нам від Бога єдина земля,
Але знову вона забирає,
Забирає дітей чужина.
І летять, мов птахи перелітні,
Залишивши і хату, і рід,
Стільки літ Україна по світі
Український губитиме слід.

Приспів:
О, далекий милий світе,
Українцям не дай забуття!
Напишіть, діти, напишіть, діти, |
Напишіть Україні листа! | (2)

Ще скажу, хоч казати не сила,
Хоч казкові краї не зовуть,
Чи знайдемо батьківські могили
І чи наші онуки знайдуть?
Мені сон дивовижний приснився:
Над світами запали дощі,
Хтось за душу вкраїнську молився,
Хтось вертався назад до рідні!

Приспів.

І розмова пливе, серцю мила,
Але й сум обійма за плече,
Бо ту землю, де нас народили,
Вже ніхто не замінить ніде...

Приспів.