А час не жде, а час біжить,
Як берегами річка бистра,
Туга під серцем защемить,
В душі ми юні, товариство.
Он літо стало на поріг,
Весняну книгу прочитало,
Не мало задумів, доріг,
Думок зосталося не мало!

Приспів:
Коли ж сягнем своїх верхів |
В останню мить на перевалі, |
Ми запитаємо в синів: |
Скажіть, сини, а що там далі? | (2)

І через нас летять роки,
Майбутнє робиться колишнім,
Є в книжці віку сторінки,
Куди життя усе запишем.
І низину, і висоту,
Там ні на що не буде знижки,
Не тратьмо пору золоту,
Бо час не перепише книжки.

Приспів. (2)