У дворі на осонні під хатою,
Де збігаються безліч стежин,
Перед мальвами, ружами й м'ятою
Насадила матуся жоржин.

Приспів:
Квітнуть жоржини в саду,
Знову до них я прийду.
Стану на рідний поріг –
Мамі вклонюся до ніг.

У дитинство думками полину я,
Із криниці нап'юся води -
І торкнеться до мене жоржиною
Тихий шелест земної ходи.

Приспів.

Вже і ясен сивіє за хатою,
І в матусі сріблясте чоло,
Тільки й досі в саду разом з м'ятою
Нам дарують жоржини тепло.

Приспів.