Дивлюся фото з поруділими краями,
Дитячі лиця, не впізнати хто є хто.
І на папері, і у пам'яті є плями,
Хоча минуло сорок років, а не сто...

Приспів:
Розрісся бузок і акація біла,
Торкаються неба уже явори -
Це часу хода все змінити зуміла,
І ми не такі, як в дитинстві були...

І де ж ви зараз, усі діти зі світлини?..
Які стежини протоптали по землі?..
Чекали "пташку" і ображені застигли,
Бо не діждались... Ще наївні і малі...

Приспів.

На жаль, ми - гості, тимчасові в цьому світі
Гортаю фото: ви живі чи уже ні?..
І тільки згадки на папері ніжно-світлі
Беззвучно плачуть, бо сумують у мені...

Приспів.