Коли сонце сідає за обрії сонні,
Сходить місяць на небі, за ним і зірки -
Біля серця згорнувши дві теплі долоні,
Небесам довіряю свої я думки...

Приспів:
Догорає свіча – мають болі змаліти,
Відступає тривога і вся суєта,
Мироточить душа, бо любов'ю зігріта,
Й огорта мене сон під покровом Христа...

Шепчу тихо вустами молитву до Сина,
Що навчили ще бабця мене за життя,
І прошу відпустити щоденні провини,
Усі вольні й невольні мойого буття.

Приспів.

Божий дух відганяє підступну гієну
Й розчищає стежину від бруду-сміття,
Янгол тихо сідає на праве рамено –
Охороною служить у час каяття...

Приспів.