О, як йому хотілось жити
У цей останній день війни...
Та вража куля, наче бритва,
Його відтяла від весни.

Приспів:
Салютували батальйони
Усім вцілілим на війні.
Та залишалися мільйони
У вічних снах на чужині.

А вдома вишні серед саду
У білих сукнях вийшли в світ...
Та український хлопець падав,
Неначе вишні білий цвіт.

Приспів.

Минули вже десятиліття,
Та не вщухає серця щем.
І в двадцять першому столітті
У травні вишні плачуть ще.

Приспів.