Твоїм терпінням покланяюсь,
Душею вслід за ними лину.
В гору Голгофу я вдивляюсь –
Там, де страждав Ти, Божий Сину.

Вінок терновий наложили
Тобі – цареві всього світу.
Плювали, били, катували
Тебе твої невдячні діти.

А Ти, щоб людство відкупити,
Прийняв усе без нарікання,
Ще й дав себе на хрест прибити,
Щоб нас звільнити від страждання.

Тож ми тебе всі нині молим:
Не дай нам більше в гріх упасти.
Щоб через нас уже ніколи
Не поновлялись Твої страсти.