Що відчувала Ти, коли в Його очах
Вже блиск загас і руки більш не гріли?
Як тихо плакала в той час над Ним за Ним,
Що відчувала Ти тоді, Маріє?
Пробач, пробач за сльози й біль пробач,
Твій Син помер за мене в тяжких муках.

В Твоїх очах печаль і світ завмер на мить,
Тремтить повітря, серце джгутом рветься.
Та знаєш Ти одна, що біль лише на мить,
І смуток в радість вічну обернеться.
Любов Твоя з'єднала два світи,
Ти дала крила, щоб Його знайти.

Розп'ятий на хресті з злочинцями у ряд -
Любові доказ Божий грішним людям.
Навчав любити всіх, зціляв і закликав:
Покайтесь, люди, воскресіння буде!
Маріє, нас до Сина приведи,
Любити нас навчи, як любиш Ти!