– Зелене деревце, червона калина,
Чого ти думаєш, молода дівчина?

– А як же я маю думки не думати,
Хоче мене мати за нелюба дати.

– Коли хоче мати за іншого дати,
Молода дівчино, дай до мене знати.

Ходить жовнір, ходить, шаблю в руці носить,
В пана капітана на урльоп ся просить.

– Пане капітане, пустіть м’я додому,
Пише лист дівчина, сам не знаю чого.

– Пущу я тя, пущу, але не самого,
Скажу осідлати коня вороного.

Коня вороного, на нього сідельце,
Поїдеш додому, розвеселиш серце.