Ой казалась, моя мамко, шо мя ся не збудешъ,
Прійде така годиночка, шо ще плакатъ будешъ.

Прійде така годиночка, прійде така днина,
Шо заплачешъ, та й згадаешъ, где моя дитина.

Ты гадаешъ, моя мамко, шо я йду косити,
А я йду до цісаря, карабинъ носити.

А я кошу, кошу, стану отпочину,
А карабинъ ношу, ношу, марне зъ світа згину.

Ты гадала, моя шамко, шо я буду газдовати,
Я иду до цісаря, дороги збивати.