В Бардийові на месце
Біла ружа розцвитат,
Бардийовска велька почта
Білом бляхом покрита.

Мешкают в ній панове,
Німецки офіцире,
Єдна мати сина мала,
І так його забрали.

Не плачте ви, мамичко,
Бо я юж мам конічка,
Кельо разів на не сідам,
Заболит мя главичка.

Главичка мя заболит,
Шабелька мі задзвонит,
Не прийде мі на мій погріб
Жадно з мойой родини.

Ани отец, ани мать,
Ани сестра, ани брат,
Ани моя наймиленьша
Не приде мі ручку дать.