Там в Горлицях, на вишнім облачку
Заберают хлопців за воячків.
Ой ти, віте, пошто-с нас забрац дав,
Кед я ищи своіх рочків не мам.

Таке серце моє розжалене,
Як желізо в огни розпечене,
Кед я ищи в осемнастім рочку
Мушу носиц карабін на бочку.

Як я буду на войну їхати,
Дам я собі коничка ковати,
Дам я йому злотих клинців набиц,
Мила моя, мушу тя зохабиц.

А будеш ти, мой мила, плакати,
Буду до тя дробний лист писати,
Дробний листок на білім папері,
Де я буду стояв на кватері.