Ой у лузі калиночка, листок з неї упав,
Машерують жовнярики, бо їм маршик припав.
Машерують, машерують, щаслива їм дорога,
Та сів жовняр та й на коня: "Будь ми, мила, здорова".
– Ци я тобі, моя мамко, не рідна дитина,
Що ти мене, моя мамко, рано не збудила,
Та як тота компанійка з міста виходила,
Щоби-м була офіцера хоть раз побачила.
– Подивиси, моя дочко, в горішну кватиру,
Спускає си компанійка з гори на долину.
– Купи мені, моя мамко, мальовану колясу,
Таки я си, моя мамко, офіцера не лишу.
Гей, вкували офіцера ланцухами за руки.
– Таки своє дівча люблю, хоть най витерплю муки.
Гей, вкували офіцера ланцухами за ноги.
– Таки своє дівча люблю, хоть най сиджу в неволи.
Гей, вкували офіцера ланцухами за шию.
– Таки своє дівча люблю, хоть най марне загину.