Ой не жаль мені ні на кого
Так, як на матір на рідную,
Ой що вона мене та й не оженила
Та солдатом нарядила.

Ой не жаль мені ні на кого,
Як на батька на рідного,
Що купив мені коня вороного
Та під мене молодого.

Та не жаль мені ні на кого,
Як на брата на рідного,
Що купив мені золоте сідельце
Та засмутив моє серце.

Ой не жаль мені ні на кого,
Як на сестру на рідную,
Що синьою хусткою шию зав’язала
Та солдатом називала.