Кузьма, тебе немає вже стільки літ,
На могилі росте червона калина.
Летять до тебе пташки, як цвіте квіт,
І ще шелестить листям тополина...

Ти не вписався у крутий поворот,
Їхав назустріч світанку у мріях,
Обірвалась струна, застигла у нот,
Заплакала над тобою, Андрію...

Ти білим голубом злетів в заметіль,
Залишив батьків у смутку в саду...
Зима сипле на глибоку рану сіль...
У скорботі Україна ллє сльозу...

Ти один на мільйон - син України!
На сцені - патріот, митець і співак!
О, Кузьма, тліє земля у руїни...
І на могилах цвіте червоний мак...

Зима замітає вчорашні сліди,
А ти у серцях будеш вічно жити!..
Вітер колихає у снах пелюстки,
Лине пісня, щоб тебе воскресити!..