Де ми ходили,
Де ми бродили,
Де мандрували –
Стежки-доріжки,
Плаї-плаєчки
Позаростали.

Стежка не скине
З себе травичку
Мокру на вечір,
І не розсуне
Жовту отаву
Жоден плаєчок.

Вже і морозець
Перший дуріє
Ясної ночі.
Хто замерзає,
Той розуміє,
Інший – не хоче.

Хто розуміє,
Той розуміє,
Інший – не може.
Але покаже,
Звідки наспіє
Плем'я вороже.

Хоч доріженьки
Позаростали –
Ворог побачить.
...Світ не зчорніє,
Вовк не завиє,
Вовчик, наш братчик.