На Аскольдовій могилі схлипує трава,
Небо синє прихилилось – пам'ять ожива:
На світанку сотні юних знов ідуть у бій –
Віддають за Україну день останній свій.

Приспів:
За вольную волю, за долю Вкраїни
Кровавились в Крутах біляві сніги,
За світле майбутнє на попіл руїни
Безвусі хлоп'ята в бою полягли.

Помирали соколята у святім бою,
Бо хотіли волю мати у своїм краю.
Помирали соколята – плакала земля,
Сумували батько й мати, ниви і поля.

Приспів.

Ой стогнав у полі вітер, тіло холодив,
Плач розносився по світу, між людей ходив.
І терзали людські душі горе та печаль.
Тільки віхола байдуже замітала жаль.

Приспів.