Село Кобзареве, заклечані хати,
Над ставом калина, калина цвіте,
А мати Тараса, Шевченкова мати,
Не відає навіть про те.
Хіба їй могло коли не будь присниться
В злиденній кріпацькій, кріпацькій сім'ї,
Що в бронзі, в граніті на площах в столицях,
Стоятиме хлопець її.

Приспів:
Шевченкова пісня над світом лунає
І слава злітає гучна.
А мати Тараса не знає, не знає,
Кого народила вона.

Не зна, що над нею в ясне безгоміння
Шепоче легенький, легкий вітровій.
Не знає, що ходить уся Україна
Сюди поклонитися їй.
Лягають до ніг її квіти й калина,
Несуть їй печалі, печалі й жалі.
І знають її знаменитого сина
На всіх континентах Землі.

Приспів.