Повернення Шевченка Пісні присвячені окремим особам
Текст пісні
-
Текст пісні Віталій
Заслання, самота, солдатчина. Нічого.
Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал.
Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого.
Нічого, якось жив і якось не вмирав.
Вернувся в Петербург, і ось у Петербурзі –
Після таких років такої самоти! –
Овацію таку йому зробили друзі! –
Коли він увійшов. І він не зміг іти.
Він прихилився раптом до колони.
Сльоза, чомусь набігла до повік.
Бо, знаєте... із каторги в салони...
Не зразу усміхнеться чоловік...
Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал.
Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого.
Нічого, якось жив і якось не вмирав.
Вернувся в Петербург, і ось у Петербурзі –
Після таких років такої самоти! –
Овацію таку йому зробили друзі! –
Коли він увійшов. І він не зміг іти.
Він прихилився раптом до колони.
Сльоза, чомусь набігла до повік.
Бо, знаєте... із каторги в салони...
Не зразу усміхнеться чоловік...
Внески:
