Летять, долітають твої паперові птахи
І до України, й до рідної отчої хати.
Єднаймося, друзі, Надію свою рятувати
Із пазурів осоружних орлиних лихих.

Бо між показних і постійних відписок, гонитв
Не має чого сподіватись на владу, Європу.
Політикам – лиш інтереси, а ми їм – холопи,
Не цінять простого людського життя вони.

Тримайтеся, Надю, за правдою – сила святих.
Хай правди бояться і судді, й кремлівські пілати,
Я вірю, я знаю Ви будете знову літати,
Бо стукають у кожне серце ваші птахи.

Гуртуймося, друзі, допоки біль волі не стих.
Не будьмо байдужими – серце від того міліє.
Надія для кожного з нас – як остання надія.
Прокиньтеся люди! Стукають в серце птахи.