У донецьких безводних степах ковила
Похилилась від куль і снарядів.
Тільки в нас не здригнеться
На скронях й жила:
Не лякають нас залпи із градів.

Приспів:
Ми кіборги-укропи і нас не побороти,
Бо наша це країна і наша це земля!
Так знайте ж бо, уроди,
Козацького ми роду,
За нами Україна,
А з нами наш народ!

Притаїлась у травах дрібна звірина,
Не злітає у небо пташина,
Тільки нам молодим, навіть,
Смерть не страшна,
Хоч ми кіборги, все ж не машини.

Приспів.