Я слухаю високі небеса,
Аби почути голос нені,
Повіки зраджує скупа сльоза |
І в серці сполохи огнені. | (2)

Приспів:
А ти на небі, мамо, у раю, |
Туди ще молодою відлетіла |
І долю обікрадену мою |
Довічна пам'ять прийняла на крила. | (2)

Давно твій, мамо, засріблився син,
За тебе старший в половину.
Колись і я злечу до тих вершин |
І твою душу там зустріну. | (2)

Приспів.

Озвались з неба дзвони самоти,
Печаль заплакала дощами.
Чому дитині випало нести |
Довічний хрест за втрату мами?.. | (2)

Хоч ти на небі, мамо, у раю, |
Синівську пам'ять прихилю до тебе, |
Твоїм онукам серце віддаю, |
Аби ти не тривожилась на небі. | (2)