Скрипаль мрійливо в спогади поринув,
Сумний мотив полився з-під смичка,
І звичний спокій серденько покинув,
Згадалась молодість бурхлива, мов ріка.
Це вчора серце радісно співало
І від любові квітнув зоресвіт
Та в мить якусь всього цього не стало,
Лишився спогад тих щасливих літ...

Приспів:
Та не забуде ті скрипаль щасливі дні, |
Очей близьких далеку синь. |
І молить він її: "Прийди хоч раз вві сні, |
Хоча б на мить до мене ще прилинь..." | (2)

Ідуть літа, кохання не згасає,
Заходить пам'ять в юнності сади,
Самотня скрипка серце йому крає,
Журливо кличе суджену "Прийди!"
Душевні струни щемно заспівали
І від смичка надія полилась,
А долю його музи зігрівали,
Щоби любов утрачена знайшлась.

Приспів.

І молить він її: "Прийди хоч раз вві сні,
Хоча б на мить до мене ще прилинь..."