Горезвісний Чорний Воронок НКВС
Мав ще іншу назву "Чорна Маруся"

Каїне, Каїне, Каїне, де твій брат?
Каєшся, каєшся, каєшся та запізно...
Ходить під вікнами, ходить той клятий бард,
Авель так часто наспівував його пісню.

Ходить під вікнами, ходить, бринчить і горла,
Горло б йому перегриз, та не та в мені сила,
Чортів сусіда кричить, розбудив півсела,
Каїне – каже – позичте мені ваші вила.

Каже – позичте – і кпини хова в бороді,
Каже – трійчата – і дивиться зле і зухвало.
Годі про вила, я ними писав по воді
Братове ймення, а річка ту кров не змивала.

Річка сахалася, річка була, як сльоза.
Хто ж тебе стільки наплакав? З якого ти горя?
Каїне, Каїне – прошелестіла лоза,
То тільки крапля тече до великого моря.

Крапля до краплі, у вікна до хати потоп,
Випливла з Авелем в череві Чорна Маруся,
Море та море, та можна б, напевно, було б
Вила сховати в пісок наче голову струся.

Ні, не сховаєш, бо он де кричить вороння:
Каїне, Каїне, Каїне, глянь-но за грати,
Там вже не перший на мурі читає щодня
Ймення твоє, що написане кровію брата.

Час настає і тобі віддавати борги,
Люта нудьга ніби зашморгом шию здавила,
Річка поволі вертає в свої береги,
Каїн лежить і стирчать із грудей його вила...