Кожен по-різному бачить цей світ,
У кожного своя дорога...
Хтось замість прощання говорить Привіт,
Хтось вірить в єдиного бога...
Хтось сонце побачив в кривавій імлі,
А інший не бачить нічого,
Хтось гідно пройшов по червоній землі,
Когось не побачать живого...

Приспів:
Завтра новий день - в ньому я живу,
Оживляю вмить скошену траву!
Застигає час, весь цей світ – для нас,
Чую глибину повсякденних фраз!

Розкішні хороми в блакитних людей,
У бідного – хата із глини,
Та в бідного серце за землю – з грудей
Й любов до своєї родини!
У кожного молот, бо кожен – коваль
Своєї мінливої долі...
Нестримно, без зору, хтось дивиться вдаль,
Хтось впав від уявного болю...

Приспів.

Комусь лиш в пустелі ковточок води,
Комусь і вином не напитись,
Хтось садить й збирає вже спілі плоди,
А інший лиш любить дивитись...
Любіть рідну землю та тільки для себе
Щоранку, щодня, щогодини!
Любити для когось немає потреби,
Бо любов це ознака людини!

Завтра новий день - в ньому я живу,
Оживляю вмить скошену траву!
Застигає час, весь цей світ – для нас,
Чую глибину...

Приспів.