Наші роки Філософські пісні
Текст пісні
Лабіринтом вузесеньких вулиць
Неквапливо я йду уночі.
Голова - розтривожений вулик,
Піклуваням сердечних ключів.
Вже і літо звертає на осінь.
Легковажність потроху зника.
В моїм серці лишається просинь:
Ніжних слів повноводна ріка.
Я вдивляюся в зоряне небо.
Мерехтять наді мною зірки.
Яка крихітка щастя нам треба,
Щоб не тьмарились наші роки!
Закрадається в серце утіха,
І навколишнє - так, ніби рай.
А життя - недописана книга,
Притяга, як весни водограй.
Неквапливо я йду уночі.
Голова - розтривожений вулик,
Піклуваням сердечних ключів.
Вже і літо звертає на осінь.
Легковажність потроху зника.
В моїм серці лишається просинь:
Ніжних слів повноводна ріка.
Я вдивляюся в зоряне небо.
Мерехтять наді мною зірки.
Яка крихітка щастя нам треба,
Щоб не тьмарились наші роки!
Закрадається в серце утіха,
І навколишнє - так, ніби рай.
А життя - недописана книга,
Притяга, як весни водограй.
Оцінити цей розбір
Внески:
Найпопулярніші пісні Філософські пісні
- 11 До мене доторкнися. Я - струна
- 12 Із чого складається світ?
- 13 Маскарад
- 14 Вставай!
- 15 На пероні
- 16 Зима
- 17 Закохані
- 18 З тобою, зі мною, і годі
- 19 Дружині
- 20 Крила