Сузір’я Taras Siromsky (Тарас Сіромський)

Текст пісні

  • Текст пісні Анастасія
Привіт, хоча вітатись з вами не бажаю,
Тому, що ви раби, підпорядковуєтесь наказу
Тих, хто вище за вас, а значить ви є нижче,
Шановні міліціонери, підійдіть до колонок ближче.
Ця пісня для вас і для, так званого, спецназу
Спеціалізованого, щоб на колінах цілувати сраку
Хазяїна свого і вбивати друзів, навіть маму,
Якщо накажуть вам. Ви не чули про повагу,

Честі не знаєте, я ніколи не подам вам руку,
Кінчай від оргазму, коли дають тобі погони, суко,
За те, що піймав когось, підкинув наркотик,
Ребра зламав, але напишуть, що слизькі сходи.
Скажіть, чи були колись на могилах тих хлопців,
Яких убили? Ви дівчат били, а ще охоронці
Народу нашого, горіти вам в пеклі
ACAB, час віддати борги смерті...

Приспів:
Сузір’я яскраво світить на мене
І я відчуваю, що я чиясь жертва.
Погони навколо, фальшиві зірки,
Вас не бояться мої думки.

Дякую вам за увагу та це був просто вступ,
Люблю суспільство, але дратує цей бруд.
На те ведетесь, цього боїтесь,
Мета життя для вас, напевне, просто смерть?
Ви слідуєте законам, по яких жити не маєте права,
За мрії до в’язниці, така вже наша держава,
Яку творите ви, мені шкода вас дибілів,
Ви кричите, що вільні, а вас доїдають звірі...

Старенький телевізор, проплачені канали,
Цензура на правду, "ми всі так любим владу".
Свобода слова тимчасова тільки в Інтернеті,
Вас травлять вірусами, але ви всього лиш смертні.
За любов до країни називають фашистом,
Найбільша перспектива тут – стати терористом.

Приспів:
Сузір’я яскраво світить на мене
І я не чекаю наказів згори.
Листівки й анонси, кулуарні розмови,
Я вже не хочу назад іти.

Мав би бути висновок та крапку поставить гонг,
А поки продовжується життя цього марафон.
І, наче у Бостоні, теракти – це лиш спосіб налякати,
Зупинити вас спроби жалюгідної "влади".
Можете судити мене, але гляньте на себе,
У клітках ви класно живете, там свої проблеми.
Про мрії забули, в боях життя позасинали,
Живете лише раз, але на це вже поклали.

Фальшиві думки і посмішки, ви фейки людей,
Тож прикрийте свої яйця, щоб захистити дітей.
Бо з вас великих не буде, тіл закінчується оренда,
Щоб стати героєм сьогодні достатньо вбити президента.
Але плани чи природа бажання втечі з поля бою?
Важко грати у Олімп, пам’ятаючи дорогу свого дому.
Філософам не віриться, важко бути розумним,
Включи TV-шоу. Раб не здатний бути мудрим.

Приспів:
Сузір’я яскраво світить на мене
І я бачу шлях, і по ньому іду.
Тепер нам не скажуть, що кожен за себе,
Ми вже єдині, ми разом, ми тут...

Брудні стіни, павутина, ллються ріки крові без кінця,
Автомобілі кольорові не знають правила життя.
Кожний знає собі ціну, кожний продасть себе і душу,
Мовчати буде, бо боїться, бо раб – гордість задушить.
І хто тупіший з вас, тому присвоять нагороду
Гламуру вашого, а я лиш постер народу,
І я життя не знаю, тільки брешу в мікрофон,
Відвертаю малюнками увагу, щоб ви не бачили фон.

А там руїни, там краєвид страшний аж крає серце,
Та, що я вам розповідаю, ви суспільство мертве [жертви],
Більше ніякої поваги, співчуття, надій на здійснення бажань,
Гартував своє терпіння, а взамін отримав повний зал
Людей, які друзями могли би бути, якби мене збагнули,
Якби повірили у себе, якби ту силу у собі відчули...

Приспів:
Сузір’я яскраво світить на мене
І я бачу шлях, і по ньому іду.
Тепер нам не скажуть, що кожен за себе,
Ми вже єдині, ми разом, ми тут...

Оцінити цей розбір
Внески:
Анастасія
Анастасія
anonim