Прощай ти уманська станиця!
прощай родная сторона!
Прощай козачка, Бог з тобою! |
Прощай голубушко моя! | (2)

Вже скрилось сонце за горою,
не слишно трелі солов'я,
прощай козачка, Бог з тобою |
пора садиться на коня | (2)

Козацькиий конь далеко скачить
козачка ноченьку не спить
не спить вона ще й гірко плаче |
печально в хижині своїй | (2)

А мать красотку утішає
не плач козачка доч моя
тобі давно жених готовий |
ти будеш в золоті ходить | (2)

Нельзя, нельзя родна мамаша
такії речі говорить
останусь милому верная |
нельзя, нельзя дружка забить | (2)