Ой, на морі, ой, на морі на Чорному,
На камені білому.

Сокіл з орлом купається,
Сокіл в орла питається.

Чи був, чи був, орле, на Дунаї?
Чи чув про Михайла?

Не так я чув, не так чув, як сам бачив:
Йшли ляхи на три шляхи.

А татари, а татари на чотири,
Козаченьки поле вкрили.

А в тім війську, а в тім війську козацькому
Біжить возок та й покритий

Червоною, червоною китайкою,
Заслугою козацькою.

А в тім возку, а у возку було тіло
Порублене, почорніле.

А за возком, а за тим возком кінь лицарський,
Веде його хлоп козацький.

В правій руці, в правій ручці спис довгенький,
В лівій ручці - меч ясненький.

А із меча, а із меча крівця капле,
За Михайлом мати плаче.

Не плач, мати, не плач мати, та не тужи,
Порубали, та й не дуже.

Біле тіло, біле тіло на кавальці,
Яре серце на чотири.

Не плач, мати, не плач мати, та не тужи,
Порубали, та й не дуже.

Не плач, мати, не плач мати, не журися,
Бо вже син твій оженився.

Та взяв собі, та взяв собі паняночку,
В чистім полі земляночку.