Два шляхи на видноколі
З повним місяцем вгорі.
І ясніють наші долі,
Як вечірні ліхтарі.
Нерозлучні ми з тобою,
Хоч несем гордині гріх.
Треба звикнути до болю,
Щоби звикнуть до утіх.

Приспів:
Я хочу сказати, та все щось не те,
Хай пісня крилата у серці росте.
Хоч істин багато - одну я знайшов:
Найбільше багатство - це наша любов.

Запилилася дорога
І душа в тумані теж.
Чом так довго, чом так довго
Ти руки не подаєш?
Розпочну усе спочатку,
Розіб'ю зневіри зло.
Ніжність вміє вибачати,
Вибачать не вміє зло.

Приспів.

Після криги, після льоду
Знов теплішає земля
І твою жіночу вроду
Білим цвітом застеля.
Вабить нас загадка рути,
Як небесна благодать.
Треба все лихе забути,
Тільки добре пам'ятать.

Приспів.