Де мати посіє - там стелиться ласка,
Де мати посадить - там сходить добро.
Бо в мами рука легка і прекрасна,
І серце глибоке, як сивий Дніпро.

Приспів:
Мамо, матусю, осінню вмита,
Встала раненько щоб діток навчить.
Дітоньки, діти, сонячне жито,
Мамин посів у душі не топчіть.

Запахнув любисток і з рідного поля,
Немов нагадати силкується він,
Що мати дала нам і щасля і долю,
Дала, не забравши нічого взамін.

Приспів.

З далеких країв нашу душу тривожну
До рідної хати птах добрий несе.
Бо тільки матуся уміє і може
Порадить, потішить, пробачить усе.

Приспів. (2)