Отчий край Подільський, рідна сторона,
Знову повертаюсь я до тебе!
І в душі квітує радісна весна,
А в очах - блакить ясного неба!
Я іду полями між густих хлібів,
Серцем чую жайворову пісню,
Бо мені дорожчий з-над усіх скарбів
Щедрий і привітний край Подільський!

З далеких доріг на рідний поріг |
Щасливий вертаюся знову! |
І рідний мій край, пісенний розмай, |
Вітає мене теплим словом! | (2)

А за тим он лісом, там, де виднокіл,
Потонуло у садках зелених,
Наймиліше серцю з міст усіх і сіл,
Те село, яке чека на мене!
Там пройшло дитинство, юності літа,
І кохання першого бессоння!..
Вийшла з хати ненька сина привітать.
Мамо, добрий день! Приїхав знов я!

З далеких доріг на рідний поріг |
Щасливий вертаюся знову! |
І мати моя, від щастя сія, |
Вітає мене теплим словом! | (2)

Ти, земля Подільська, чарівна краса,
Повертаюсь у твої простори,
Бо, чи можуть бути більші чудеса,
Аніж Буг-ріка і Товтри-гори?..
Та й дівчат вродливих, щедрих на пісні,
Де іще зустрінеш в світі білім?..
Не шукаю щастя в дальній стороні,
Знаю, моя доля на Поділлі!

З далеких доріг на рідний поріг |
Щасливий вертаюся знову! |
І щедра земля мене ще здаля |
Вітає мене теплим словом! | (2)