Цвіли троянди запізнілі,
Хилився вечір до плеча,
А ти прийшла в накидці білій
Сказать не "здрастуй", а "прощай".
Розгнівалась чи розлюбила,
Що слово вирвалося це?
Якась печаль незрозуміла
Сльозою впала на лице.

Приспів:
Не кажи "прощавай", не кажи,
Не кидай необачливе слово.
Ти кохання своє бережи
І сльозою не змий випадково.
Не кажи "прощавай", не кажи,
Хоч буваєм на все ми готові,
Тужне слово вітрам залишили,
Не згаси ним багаття любові.

Нащо втішати чи сварити?
Любов інакше учить нас,
Притихнув вечір сумовитий
І зорі вивів на показ.
Одна з них - чарівниця ночі -
Зібрала всіх зірок вогні
І глянула тобі у очі,
Щоб ти всміхнулася мені!

Приспів. (3)