Де хвиля музикального прибою,
Де краплі моря прямо у лице
Мені було так солодко з тобою
І ти мені шептала теж про це.
Але нічого вічного немає,
Бо відпливає літа пароплав.
Південна ніч та в сутінки ховає,
Що ти сказала, і що я сказав.

Приспів:
Для щастя наше літо замале,
Спиню тебе цілунком на пів слові,
Не хочеться прощатися, але
Кінчається мелодія любові.
Туманиться в очах морська безмеж
І на піску сліди лиш випадкові,
Солодкий присмак на губах і все ж
Кінчається мелодія любові.

Нам через зиму треба йти до літа,
Не знаю, чи зустрінемось, чи ні,
Але усе це знову повторити
Так хочеться, так хочеться мені.
Не розгадать життя усі секрети,
Де заховались дощ і холоди.
Давай, кинемо монетку,
Щоб все згадать й вернутися сюди.

Приспів. (2)

Для щастя наше літо замале!